Фейкові сайти армії, «застосунки тривог» і підробки під CERT-UA: як атакують українців у 2026 році
Фейковий сайт армійського корпусу з «тестом для кандидатів», застосунок «про повітряні тривоги», «оновлення безпеки» від імені CERT-UA — так у 2026 році виглядають атаки на українців. Державна служба спеціального зв’язку 30 вересня оприлюднила звіт «Кіберзагрози: Україна» за перше півріччя, і головний висновок у ньому простий: зловмисники роблять ставку не на технічну складність, а на довіру.
Що показує статистика
За перші шість місяців 2026 року CERT-UA опрацювала 3137 кіберінцидентів — на 8% більше, ніж у другому півріччі 2025-го. Понад 88% з них припадають на чотири категорії:
- шкідливе програмне забезпечення — 33%;
- соціальна інженерія — 31%;
- зараження систем — 15%;
- компрометація систем — 4,5%.
Інакше кажучи, майже кожна третя атака починається не зі зламу, а з того, що людина сама відкриває файл чи переходить за посиланням.
Android: приманки під армію, тривоги й знижки
CERT-UA описує два кластери, які полюють на власників Android-смартфонів через сайти-пастки.
- UAC-0244 імітує сайт 3-го армійського корпусу з пропозицією «пройти тест», а також «чоловічий клуб». Встановлений застосунок — шпигун CAMELSPY: збирає геолокацію, контакти й журнал дзвінків.
- UAC-0263 заманює «застосунками повітряних тривог» і знижками на пальне. Усередині — BTMOB RAT, який дає зловмисникам повний контроль над телефоном.
iPhone теж не в безпеці
Для iOS зафіксовано набір експлойтів DarkSword. Схема — «атака на водопій»: хакери зламують легітимні українські новинні та державні сайти, і вже з них у браузер Safari завантажується ланцюжок експлойтів аж до ядра системи. Результат — доступ до облікових даних, повідомлень, контактів та історії дзвінків. Користувачеві навіть не треба нічого встановлювати — достатньо відкрити сторінку на непропатченій системі.
Підробки під державні сервіси
Окремий тренд — фальшиві сторінки, що копіюють ресурси CERT-UA, систему документообігу Верховної Ради чи платформу Brave1 і пропонують завантажити «оновлення безпеки» або «службовий модуль». Шкідливі файли розміщують на GitHub і файлообмінниках, а викрадені дані передають через Telegram-боти — так трафік виглядає як звичайна активність користувача. СБУ, за даними звіту, заблокувала понад 50 ресурсів, що копіювали її символіку.
Держгрупи також прискорилися: APT28 (UAC-0001) почала використовувати вразливість CVE-2026-21509 за лічені дні після її публікації — зокрема через документ, замаскований під матеріали консультацій ЄС щодо України. А штучний інтелект, за спостереженнями CERT-UA, тепер використовують на всіх етапах — від тексту листа до коду шкідника.
Як захиститися
- Встановлюйте застосунки лише з Google Play чи App Store, а не за посиланням із месенджера чи сайту «з тестом».
- Не вірте листам і сторінкам про «оновлення безпеки» від держорганів: CERT-UA не розсилає файли для встановлення.
- Перевіряйте адресу сайту перед тим, як щось завантажувати чи вводити пароль.
- Оновлюйте систему й браузер одразу — атаки на кшталт DarkSword б’ють саме по старих версіях.
- Увімкніть двофакторну автентифікацію в пошті, месенджерах і банкінгу.
Джерела
Схожі матеріали
Кібер-поліція Китаю: від патрулів до допитів
Інноваційні методи захисту від фішингу та соціальних атак: як захистити особисті дані
Школа «OSINT» – освітній серіал про розвідку з відкритих джерел
Перспективи використання біометрії в галузі безпеки та захисту даних
Вплив криптовалют і блокчейн-технологій на безпеку даних
Фішингові атаки: як не потрапити на гачок шахраїв