Як розвивається штучний інтелект в Україні – дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта»

Roman S. · 3 Серпня 2024

Чи знали ви, що за кількістю компаній, які використовують штучний інтелект, Україна займає друге місце серед країн Центральної та Східної Європи?

За словами заступника Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT-галузі Олександра Борнякова, Україна швидко залучилася до світового тренду, пов’язаного зі штучним інтелектом. Ще в грудні 2020 року Кабміном було зроблено значний крок в цьому напрямку – ухвалено концепцію розвитку штучного інтелекту до 2030 року.

Ця концепція охоплює 9 економічно важливих секторів країни, таких як освіта та наука, економіка (розвиток підприємництва), інформаційна безпека, кібербезпека, оборона, публічне управління, правове регулювання та етика, правосуддя.

Олександр Борняков зазначив, що вони вже активно впроваджують штучний інтелект в галузі освіти, оборони та державного управління, а наявні інноваційні рішення українських AI-компанії успішно вийшли на міжнародний ринок.

Однак, щоб продовжувати стрімко розвивати AI-технології, необхідно проаналізувати поточний стан цього напрямку, перспективи та можливі виклики. У свою чергу, ця інформація надасть змогу компаніям краще виявляти свої сильні та слабкі сторони, а держава зможе формувати якіснішу політику розвитку штучних технологій.

Саме тому AI-ком’юніті AI HOUSE, спільно з інвестиційною групою Rooh, глобально дослідили екосистему штучного інтелекту в Україні. Для цього вони використали дані українських та міжнародних рейтингів, провели опитування серед спеціалістів відповідних напрямів (від представників сфери AI/ML до керівників акселераторів, фондів, спільнот) та вислухали думки провідних експертів у цій галузі.

Ми не будемо занурюватися у деталі їх дослідження, а розглянемо лише ключові тези, які наочно показують як саме розвивається штучний інтелект в Україні.

— За останнє десятиріччя у 2,5 рази збільшилась кількість AI-компаній – з 97 до 243 (станом на 2023 рік). Кількість AI/ML-спеціалістів зросла у 5 разів – з 1000 до 5200 (станом на січень 2024 року), з них 36% становить молодь віком від 21 до 25 років.

— Найбільшим центром зосередження українських AI-компаній є Київ – 55% всіх офісів. За ним йде Львів – 12%, Харків – 9%, Дніпро – 6 % та Одеса – 5%.

— Дві українські AI-компанії стали єдинорогами з 2019 року, а три найбільші українські стартапи у сфері штучного інтелекту оцінюються в понад $14,5 млрд.

— В Україні активно працює 31 лабораторія штучного інтелекту (25 – від найбільших IT-компаній та 8 – від університетів), а також українські та світові акселератори.

— У 42 українських університетах запустили 106 спеціалізованих освітніх програм зі штучного інтелекту та 174 з дотичним вивченням. Співпраця університетів з AI-компаніями – значний крок у загальному розвитку штучних технологій в освіті та у підготовці висококваліфікованих спеціалістів.

— В Україні концентрація стартапів з використанням штучного інтелекту у сферах маркетингу, геймінгу та програмного забезпечення для бізнесу значно вища, ніж в європейських країнах.

— Активними інвесторами в AI-стартапи є 44 українських та міжнародних венчурних фондів. За останні 4 роки лідерами за фінансуванням стали всесвітньовідомі стартапи Grammarly, Preply та People.ai – вони сумарно залучили понад $420 млн венчурних інвестицій.

— В Україні найпоширенішими та найбільш оплачуваними професіями у сфері штучних технологій (63% від усіх спеціалістів індустрії) виявилися ML Engineers – 37% і Data Scientists – 26%. За ними йдуть NLP Specialist – 13 %, Data Analysts та AL/ML Consultants – по 10%, DL Specialist – 4%.

З дослідження видно, що Україна має значний потенціал у сфері штучних технологій. За словами Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, вона може стати не лише європейським, а й світовим лідером. Однак, для досягнення таких успіхів необхідно докладати великих зусиль, продовжувати відстежувати тенденції сфери штучних технологій, а найголовніше – вирішити наявні в AI-сфері проблеми. Серед таких проблем можна виділити недосконалість взаємодії з іншими галузями, велику конкуренцію та етичні ризики для компаній, комерціалізацію наукових досягнень, трансформацію освіти та талантів, масову еміграцію талановитих спеціалістів закордон та фінансові обмеження, які виникли внаслідок російського вторгнення в Україну.